Актуальнi питання в оформленнi спадщини
Найчастіше при оформленні спадщини виникають два питання:
1. Спадкова справа заводиться за останнім місцем проживання (реєстрації) померлого на підставі заяви спадкоємця. Хочу звернути вашу увагу на те, що приватний нотаріус (державна нотаріальна контора), який завів спадкову справу, не має права передати її іншому приватному нотаріусу або державній нотаріальній конторі. Тобто, подавши заяву про прийняття спадщини до приватного нотаріуса, ви не зможете вимагати передачу спадкової справи до державної нотаріальної контори і навпаки.
2. Враховуючи нелегкі часи на сьогоднішній день важливим моментом є ціна оформлення спадщини. Можливим виходом є договір про поділ спадкового майна.
Поділ майна означає припинення права спільної власності і виникнення на його основі права власності кожного із колишніх співвласників на майно.
Частиною 1 ст. 1278 Цивільного кодексу України встановлено рівність часток в спадщині кожного із спадкоємців, окрім випадків, коли спадкодавець, склавши заповіт, сам не розподілив спадщину між ними. Однак, спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на її поділ, в зручних для себе частках, який відбувається виключно за їх взаємною згодою. Якщо згоди про поділ спадщини досягти не вдалося, поділ її провадиться в судовому порядку відповідно до часток, які належать кожному зі спадкоємців за законом або за заповітом.
На підставі Договору про поділ спадщини (спадкоємці визначають конкретне майно, яке може відповідати їх часткам у спадщині — один спадкоємець спадкує квартиру, інший — житловий будинок).
Поділ майна також можливий у випадках спадкування декількома особами за заповітом, в якому спадкова маса розподілена між кількома спадкоємцями в частковому виразі (наприклад, по 1/3 частці кожному). Проте не може бути посвідчений договір про поділ спадщини згідно із заповітом, в якому заповідач конкретизував розподіл свого майна між тим чи іншим спадкоємцем, та кожний спадкоємець за заповітом стає власником конкретної, вказаної в заповіті речі (одному — квартира, іншому — будинок).
Крім того, слід зауважити той факт, що предметом договору про поділ спадщини може бути як все спадкове майно, так і його частина.
Як правило, поділ спадщини вчинюється спадкоємцями відповідно до часток у спадковій частці, що належать їм згідно із законом чи заповітом, тобто при поділі спадкоємець отримує майно, рівне за вартістю його спадковій частці. Але за згодою спадкоємців поділ спадщини може бути проведений і не відповідно до спадкових часток, оскільки згідно із законом дозволено поділ спільної власності не відповідно до часток її учасників. У цьому випадку спадкоємець, частка якого зменшена договором про поділ спадщини, має право на одержання грошової компенсації у зв'язку з нерівноцінністю поділу, розмір якої визначається за домовленістю сторін та відображається в змісті договору. Крім того, договір про поділ спадщини може містити положення про те, хто із спадкоємців погашає борги спадкодавця, виконує заповідальну відмову тощо.
У випадках укладення договорів про поділ спадщини з виплатою грошової компенсації нотаріусами обов'язково враховується факт перебування в шлюбі спадкоємця, який сплачує таку компенсацію, так як грошові кошти, які використовуються як доплата, можуть належати до спільного сумісного майна подружжя. За наявності цих обставин договір може бути вчиненим тільки за нотаріально засвідченою згодою другого з подружжя такого спадкоємця, і як наслідок, є підставою для виникнення права спільної сумісної власності подружжя за результатом укладання такого правочину.
Договір про поділ спадщини укладається до видачі свідоцтва про право на спадщину. Після посвідчення договору про поділ спадщини спадкоємці отримують свідоцтва про право на спадщину.
Детальну інформацію з цих питань ви можете отримати у нотаріуса.
В. ДМИТРЄНКО,
приватний нотаріус.