Пільговики без права на освіту
Наступного тижня молодь України, яка здобуває післяшкільну освіту, традиційно відзначатиме день студента. Проте цьогорічне свято, мабуть, не буде вже таким радісним, як раніше, адже попри те, що навчання в престижних українських вузах стає справжньою розкішшю, з кожним роком скорочується кількість державних місць, так ще й пільгові категорії, яким надано право на зарахування поза конкурсом, теж невдовзі можуть ліквідувати.
Такими однозначними й насторожуючими заголовками ряснів Інтернет після доопрацювання чиновниками проекту закону «Про вищу освіту». Якщо за цей закон проголосують в парламенті, то вже з нового року величезна кількість випускників може так ніколи й не переступити поріг омріяного вузу. Зокрема, мова йде про дітей-сиріт, дітей переселенців з окупованих територій та дітей учасників бойових дій у зоні АТО. Саме цим категоріям, можливо, вже більше не буде надаватися пільгових місць, натомість з держбюджету для них виділять окремі кошти на проходження до вузівської підготовки, щоб абітурієнт зміг підтягнути знання й спробувати вступити наступного року.
Батьки майбутніх студентів занепокоєні ще одним: невже справдяться чутки про те, що в країні взагалі планують заборонити надавати освітні послуги пільговим категоріям за рахунок держави, тобто бюджетних місць для цих дітей вже більше не буде? В підтвердження цього ще один приклад. З прийняттям відповідної законодавчої норми, з двадцяти відсотків бюджетних місць для пільгових категорій випускників шкіл з нового року може залишитися п'ять. Неважко спрогнозувати й майбутній сценарій після цього нововведення: вища освіта, дійсно таки, стане «недоступним Апьтаїром» для більшості дітей простих українських сімей. Й керівні та прибуткові посади без всякого конкурсу будуть займати лише діти наших багатіїв, які без того непогано забезпечені. Ця реформа в освіті ще більше поглибить соціальне розшарування верств країни й призведе до остаточного панування лише олігархічної верхівки.
— Наступного року моя дитина випускається зі школи, — розмовляє зі мною мама одинадцятикласниці з Носівки. — Хоче, як і ви, стати журналістом. Але коли ще влітку прицінилися, скільки ж коштує навчання на цьому досить престижному факультеті, то зрозуміли, що зі своїми статками ми просто не зможемо вивчити свою доньку. Й їй доведеться пов'язати своє життя з зовсім іншою сферою.
І така розмова, мабуть, цього річчя буде в родині кожного другого випускника. Адже у зв'язку з ростом іноземної валюти зросли не лише ціни на продукти харчування та комунальні послуги, а й на навчання у вузах, відтак батькам все важче й важче відкласти хоч якусь копійку на майбутню освіту своїх дітей. На носі ще й зима з дорого вартісним опаленням, яке остаточно «витягне» будь-які заощадження з українських родин з невисоким заробітком. І якщо вже йдемо впевненими кроками в Європу, то й брати з європейського досвіду маємо не лише високі ціни на проїзд та на комуналку, а й численні державні програми для надання освіти пільговим категоріям за рахунок різних фондів, які там вже багато років успішно функціонують з користю як для держави, так і для її громадян.
Катерина СМИЧОК